Вітаю вас з Різдвом Христовим і Богоявленням, а також з Собором 70-апостолів, пам’ять яких сьогодні звершує Свята Церква. Невипадково в цей день і ми, соборяни, зібралися у Свято-Успенській Києво-Печерській Лаврі щоб обговорити питання порядку денного майбутнього Помісного Собору РПЦ та проблеми, які стоять перед нашою Церквою.
Ми маємо різні уподобання щодо кандидатів на Московський Патріарший Престол та щодо визначення пріоритетів розвитку нашої Церкви та її канонічного устрою, але ми єдині у своїй любові до Бога та Його Святої Церкви.
Єдність – це головне, що ми повинні зберігати і про що пам’ятати, обговорюючи ті чи інші непрості питання. Ми повинні свято зберігати єдність Святого Православ’я та нашої Церкви. Одночасно саме на нас лежить відповідальність не тільки за збереження єдності, але і за її відновлення в українському Православ’ї. Ми не можемо почуватися спокійно, коли тисячі українців в більш ніж 4000 парафій перебувають поза спасительним лоном Матері-Церкви. Усі роки існування розколів ми намагалися їх вилікувати. Дещо нам вдалося на цьому шляху, але нам ще належить потрудитися і молитовно, і інтелектуально, щоб переконати тих, хто відокремився від нас про хибність і небезпечність перебування у розколі та повернути їх до єдності.
Ми сьогодні повинні обговорити і інші питання. Ми маємо висловитися і сформулювати наші пропозиції, якщо такі є, до Помісного Собору РПЦ. Синодальна комісія по підготовці УПЦ до участі в Помісному Соборі має зафіксувати та опрацювати усі пропозиції (усні та письмові) для подальшого передання їх до відповідних робочих органів Помісного Собору РПЦ. Можливо якісь з пропозицій будуть підтримані нашим зібранням одностайно. Тоді вони увійдуть до Резолюції нашого зібрання та будуть подані на розгляд Помісного Собору як пропозиції всієї Повноти Української Православної Церкви.
Отож, разом з апостолом Павлом, «благаю вас я.., щоб ви поводилися гідно покликання, що до нього покликано вас, зі всякою покорою та лагідністю, з довготерпінням, у любові терплячи один одного, пильнуючи зберігати єдність духа в союзі миру (Еф. 4, 1-3).
І не засмучуйте Духа Святого Божого, Яким ви запечатані на день викупу. Усяке роздратування, і гнів, і лютість, і крик, і лайка нехай буде взято від вас разом із усякою злобою. А ви один до одного будьте ласкаві, милостиві, прощаючи один одному, як і Бог через Христа вам простив! (Еф. 4. 30-32).
Одне тіло, один дух… Один Господь, одна віра, одне хрещення, один Бог і Отець усіх, що Він над усіма, і через усіх, і в усіх. А кожному з нас дана благодать у міру дару Христового» (Еф. 4, 4-7). Амінь.
**********
А зараз хочу, користуючись нагодою сказати декілька слів щодо будівництва Кафедрального собору Української Православної Церкви та об’явленого Священним Синодом Всеукраїнського збору пожертв.
Зараз закінчується остаточне погодження проектної документації і протягом 1-2 місяців ми починаємо будівництво. Тому дуже важливе постійне надходження коштів від єпархій, монастирів та парафій.
Я вдячний духовенству міста Києва та Київської єпархії, які протягом 2-х місяців регулярно перераховують пожертви. Почали надходити пожертви від київських монастирів. Всього за 2,5 місяці зібрано понад 600 тисяч гривень.
А от з 44 наших єпархій пожертви на будівництво Кафедрального собору, які мали б надходити щомісяця, внесли лише 9 єпархій. З них я хотів би сьогодні відзначити 4, які були першими та на сьогодні найбільшими жертводавцями, та передати їм в дар факсимільне видання Пересопницького Євангелія: Овруцька, Миколаївська, Харківська, Криворізька.